Ідея провести конференцію до 160-річчя заснування Театру товариства “Руська Бесіда” у Львові є однією із багатьох сміливих ініціятив Богдана Козака, професора, академіка НАМ України, дійсного члена Наукового товариства імени Шевченка, завідувача катедри театрознавства та акторської майстерности Львівського національного університету імени Івана Франка. Його незмінне наукове зацікавлення темою українського театру в Галичині засвідчують численні статті самого професора і викладачів катедри, окремі видання, конференції та інші наукові проєкти. Нагадаємо, що розміщення на фасаді колишнього Народного дому (тепер – Будинок офіцерів) меморіяльної таблиці з нагоди 150-річчя цього театру в 2014 р. – також успішний проєкт Б. Козака.
Силами викладачів катедри театрознавства та акторської майстерности ЛНУ ім. І. Франка та Театрознавчої комісії Наукового товариства ім. Шевченка вдалося організувати – 29 березня, саме у день відкриття театру! – Всеукраїнську конференцію (в очному та дистанційному форматах; модератор – Роман Лаврентій). Ключовим питанням наукового заходу була історія театру в Галичині, зокрема діяльність Українського національного театру товариства “Руська бесіда” в орбіті европейської культури й у нерозривному його зв’язку з театральним життям центральної України. Не зважаючи на змішаний формат, , комунікація між учасниками конференції була плідною та дозволила простежити спадкоємність мистецьких традицій Театру товариства “Руська Бесіда” в різних культурних сегментах.
Зокрема, складний для українців історичний контекст ХІХ ст. був представлений у доповідях: “На сцені й за лаштунками: політичне і культурне життя Львова 1860-х років” Мар’яна Мудрого, кандидата історичних наук, доцента катедри новітньої історії України імени Михайла Грушевського історичного факультету ЛНУ імени Івана Франка; “Вплив Театру товариства «Руська Бесіда» на національно-культурне життя галицьких українців у 1860-х роках: крайовий та регіональний виміри” Олександра Седляра, кандидата історичних наук, в. о. директора Наукової бібліотеки ЛНУ імени Івана Франка; “Вплив духовенства на розвиток театру в Галичині другої половини ХІХ ст.” Катерини Панасюк, асистентки катедри театрального мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імени Володимира Гнатюка; “Ростислав Пилипчук про становлення одномовного українського професіонального театру на східно- та західноукраїнських землях в умовах розчленованости України між різними імперіями” Галини Ботунової, заслуженої працівниці культури України, доцентки катедри театрознавства Харківського національного університету мистецтв імени І. П. Котляревського.
Про репертуар театру, його співпрацю з іншими культурними інституціями, а також про резонанс його діяльности в суспільстві йшлося у виступах: “З репертуару Театру товариства «Руська Бесіда» у Львові: «Повернення запорожців із Трапезунда» («Powrót zaporozców z Trebizundy») Кароля Гейнча” Ольги Волосатих, кандидатки мистецтвознавства, доцентки катедри історії української музики та музичної фольклористики Національної музичної академії України імени П. І. Чайковського; “Співпраця Театру товариства «Руська Бесіда» з Музичним товариством імени Миколи Лисенка” Роксолани Гавалюк, методистки, викладачки вищої категорії Львівського музичного фахового коледжу імени Станіслава Людкевича; “Від аматорських низовин до европейських верховин: штрихи галицько-закарпатських театральних зв’язків початку ХХ ст.” Василя Андрійця, заслуженого працівника культури України, кандидата мистецтвознавства, доцента катедри мистецьких дисциплін Академії культури і мистецтв Закарпатської обласної ради; “Рецепція діяльности Театру товариства «Руська Бесіда» на сторінках німецькомовної преси (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)” Романа Лаврентія, кандидата мистецтвознавства, доцента катедри театрознавства та акторської майстерности ЛНУ імени Івана Франка, голови НТШ; “Театр товариства «Руська Бесіда» у трактуванні Івана Франка та Євгена Олесницького” Михайла Гнатюка, доктора філологічних наук, голови Міжнародної асоціяції франкознавців, професора катедри теорії літератури та порівняльного літературознавства філологічного факультету ЛНУ імени Івана Франка; “Історія театру товариства «Руська Бесіда» у листівках” Лариси Купчинської, директорки Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імени Василя Стефаника.
Тематичний напрямок “Визначні постаті в історії Театру товариства “Руська Бесіда” був представлений доповідями: “До питання про завершення сценічної кар’єри примадонни Руського народного театру товариства «Руська Бесіда» у Львові Іванни Біберович та вшанування її мистецьких заслуг” Богдана Волошинського, магістра державного управління, члена Національної спілки краєзнавців України, викладача Івано-Франківського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій; “Акторська кар’єра Марії Слободівної (Крушельницької)” Євгена Нахліка, доктора філологічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, директора Інституту Івана Франка НАН України; “Антін Крушельницький як театральний критик” Мирослави Циганик, кандидатки філологічних наук, доцентки катедри театрознавства та акторської майстерности, в. о. декана факультету культури і мистецтв ЛНУ імени Івана Франка; “Театральні діячі Наддніпрянщини біля керма і в складі Театру товариства «Руська Бесіда»” Ганни Веселовської, докторки мистецтвознавства, професорки, завідувачки відділу театрознавства Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України; “Рецепція діяльности Миколи Садовського як директора Народного театру товариства «Руська Бесіда» (1905–1906)” Богдана Козака, професора, академіка НАМ України, дійсного члена НТШ, завідувача катедри театрознавства та акторської майстерности ЛНУ імени Івана Франка; “Діяльність родини Коссаків у Народному театрі товариства «Руська Бесіда»” Людмили Ванюги, кандидатки мистецтвознавства, заслуженої діячки мистецтв України, професорки, завідувачки катедри театрального мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імени Володимира Гнатюка; “У затінку слави чоловіка Й. Стадника. Маловідомі факти з біографії Софії Стадникової” Світлани Максименко, кандидатки мистецтвознавства, доцентки катедри театрознавства та акторської майстерности ЛНУ імени Івана Франка, членкині НТШ; “Театр товариства «Руська Бесіда» і Лесь Курбас: до питання раннього сценічного модернізму” Ірини Волицької-Зубко, заслуженої діячки мистецтв України, кандидатки мистецтвознавства, старшої наукової співробітниці відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України, членкині НТШ.
Про вплив мистецького спадку театру товариства “Руська Бесіда” на театральний ландшафт України ХХ ст. йшлося у виступах: “Мистецька діяльність Українського народного театру імени Івана Тобілевича як віддзеркалення провідних тенденцій музично-драматичної культури Галичини” Лесі Романюк, кандидатки мистецтвознавства, доцентки катедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імени Василя Стефаника; “Вплив сценічної культури Галичини на формування Державного українського театру музичної комедії (на прикладі режисури Мар’яна Крушельницького)” Юлії Щукіної, кандидатки мистецтвознавства, доцентки, завідувачки катедри театрознавства Харківського національного університету мистецтв імени І. П. Котляревського; “Постава «Сестри Річинські»: історія естетичної практики та літературна комунікація (друга половина ХХ ст.)” Оксани Палій, дисертантки катедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імени І. К. Карпенка-Карого, членкині НТШ.
Особливим доповідачем цієї конференції був праправнук капельмейстера Театру товариства “Руська Бесіда” Юди Юлія Корншпана – Паскаль Мерль (Pascal Merl), бакалавр педагогічних наук, вчитель історії та англійської мови Санкт-Мартінської середньої школи (Австрія). Він поділився дослідженнями історії своєї єврейської родини з Галичини та презентував свою нещодавно видану монографію “Lass das gehen”.
Всеукраїнська наукова конференція “Народний театр товариства «Руська Бесіда» у Львові. До 160-річчя заснування” була не лише формальним вшануванням 160-річчя заснування першого українського професійного театру у Львові, а й стала презентацією сучасного стану досліджень історії цієї важливої національної інституції, її впливу на подальший розвиток національної культури, нагодою для обміну науковим досвідом та думками щодо перспектив подальшого дослідження.
PS: На завершення конференції відбулася ще одна приємна подія: з рук чинного голови Театрознавчої комісії Наукового товариства ім. Шевченка Романа Лаврентія було урочисто передано першій голові комісії Ірині Волицькій-Зубко грамоту Львівської обласної ради – за плідну працю на ниві української культури та з нагоди 150-річчя НТШ.
Показово, що розпочата на конференції академічна розмова про мистецький спадок театру товариства “Руська Бесіда” триває у часі: її своєрідним “продовженням” стала урочиста передача Архіву родини Біберовичів до фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імени Василя Стефаника 17 квітня 2024 року (на презентації виступили дарувальник Богдан Волошинський, а також Р. Лаврентій, І. Волицька-Зубко, М. Гнатюк (див.).
Частину матеріялів, апробованих як доповіді на нашій конференції, вже уміщено у цьому числі журналу “Просценіум” (Б. Волошинський, с.43–48; В. Андрійцьо, с.49–53), оприлюднено на інтернет-сторінці “Збруч” (Є. Нахлік, див.), а в ширшому форматі усі матеріяли конференції будуть опубліковані у наступному томі Записок Наукового товариства ім. Шевченка (Праці театрознавчої комісії).